|
Перехід
України на міжнародні стандарти
В.О.Троїцький, Ю.М.
Посипайко, С.О. Щупак, ІЕЗ ім.Є.О.Патона НАН
України
Угода про асоціацію між Європейським Союзом (ЄС) і Україною,
підписана 27 червня 2014 року, передбачає створення
Поглибленої та Всеосяжної Зони Вільної Торгівлі (ПВЗВТ).
Для досягнення цієї мети наша країна повинна виконати взяті
на себе зобов’язання щодо зменшення перепон для торгівлі, що
виникають у зв’язку із різницею в технічних регламентах
України та ЄС, стандартів, процедур оцінки відповідності та
інших вимог до якості продукції. Ці зобов’язання, зокрема,
охоплюють цілу низку заходів, спрямованих на поступове
забезпечення відповідності технічним регламентам ЄС,
усунення розбіжностей між системами стандартизації,
метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності та
ринкового нагляду ЄС. Майбутня імплементація Угоди про
оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів
забезпечить здійснення торгівлі між Україною та ЄС на таких
самих умовах, як і між державами-членами ЄС.
Гармонізація технічних стандартів сторін скоротить існуючі
нетарифні бар’єри у торгівлі між сторонами, підвищить якість
продукції на внутрішньому ринку України, а також сприятиме
формуванню позитивного іміджу України на світових ринках
щодо якості українських товарів та продукції.
Першим кроком на цьому шляху у сфері стандартизації стало
прийняття нового Закону України „Про стандартизацію” від
05.06.2014 р., яким передбачено створення національної
системи стандартизації, яка відповідатиме сучасним вимогам,
зокрема, створення організаційних форм діяльності у цій
сфері відповідно до міжнародної та європейської практики.
Нова система стандартизації передбачає введення двох рівнів
стандартизації залежно від суб'єкта стандартизації, що
приймає стандарти: національні стандарти, прийняті
національним органом стандартизації, і стандарти й технічні
умови, прийняті підприємствами, установами й організаціями.
При цьому буде скасована галузева стандартизація, у зв'язку
із чим, протягом п'ятнадцяти років центральні органи
виконавчої влади мають право у відповідних сферах діяльності
й у рамках своїх повноважень перевіряти, переглядати свої
галузеві стандарти з метою переведення їх на рівень
національних чи на рівень стандартів підприємств або їхнього
скасування.
Закон передбачає також недопущення узгодження проектів
національних стандартів з державними органами. Тобто
скасовується державна реєстрація технічних умов, а також
сама можливість установлювати будь-які додаткові правила,
пов'язані з розробкою стандартів і технічних умов
підприємств.
Питаннями гармонізації стандартів у сфері неруйнівного
контролю та технічної діагности в Україні опікується
Технічний комітет №78 „Технічна діагностика та неруйнівний
контроль”, засідання якого відбулося 14 травня цього року.
Участь у засіданні взяли представники наукових, освітніх,
промислових підприємств і організацій, що працюють у сфері
неруйнівного контролю, зокрема, ІЕЗ ім. Є.О.Патона, НТУУ „Київський
політехнічний інститут”, ТК „Спецмонтаж”, ПрАТ „ВТП „Укренергочормет”,
АТ „Одеський припортовий завод”, ТОВ „Придніпровський АЦНК і
ТД”, ТОВ „НВФ „Діагностичні прилади” та інші. Особлива увага
учасників була присвячена припиненню до кінця поточного року
дії на території України стандартів СРСР, що передбачено
Програмою діяльності Кабінету Міністрів України.
Для досягнення зазначеної мети національний орган по
стандартизації повинен у поточному (2015) року скасувати всі
діючі в Україні стандарти СРСР (ГОСТ), розроблені до 1992
року. В сферу відповідальності ТК 78 ввійшло 40 ГОСТ, які
підлягають скасуванню, отож необхідно їх переглянути і
замінити на відповідні національні, а у разі їх відсутності,
на міжнародні та або європейські стандарти.
На думку учасників, основна проблема скасування ГОСТ і
переходу на міжнародні стандарти, полягає відмінності
структур міжнародної і національної систем стандартизації.
Зокрема, для системи міжнародних/європейських стандартів в
галузі неруйнівного контролю притаманна спеціалізація на
конкретних напрямках, як то: технологія методу (способу),
вимоги до дефектоскопічного обладнання, вимоги до
контрольних зразків, до дефектоскопічних матеріалів,
критерії приймання тощо. Тоді як стандарти, особливо, ГОСТ
поєднують у собі всі ці вимоги для певного методу НК. Тому
потрібно застосувати комплексний підхід, який передбачає, що
замість одного стандарту ГОСТ потрібно ввести відразу кілька
стандартів EN чи ISO, які відповідно встановлюють загальні
вимоги до технології, вимоги до апаратури, дефектоскопічних
засобів, критеріїв приймання тощо. Заступник голови ТК 78,
проф. Троїцький В.О., який очолює напрямок „неруйнівний
контроль”, зазначив, що технічний комітет підтримує тісні
контакти з ISO/ТС 135 „Неруйнівний контроль”, а його
керівник Хаджиме Хатано відвідав
Україну з Україну з візитом, у ході якого виступив з
доповіддю на семінарі, організованому ІЕЗ ім. Є.О.Патона.
Технічний комітет активно бере участь у діяльності
Міжнародної організації із стандартизації з усіх методів
неруйнівного контролю і має і надалі відігравати провідну
роль у гармонізації національної системи стандартизації з
міжнародною та європейською, зазначив В.О.Троїцький. Він
запропонував створити робочу групу для перегляду ГОСТ, що
підлягають скасуванню, та підготовки пропозицій щодо їх
адекватної заміни на відповідні національні та міжнародні
стандарти, які будуть передані до національного органу
стандартизації. |
